Середа, 15.08.2018, 11:46
Руськівський об'єднаний заклад освіти І ступеня
Меню сайту
Наші нагороди
Статистика
Форма входу

Поради батькам 

1.     Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як усі.

2.     Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.

3.     Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне ставлення і уявлення про свою дитину.

4.     Організуйте свій побут так, щоб ніхто в сім’ї не відчував себе " жертвою , відмовляючись від свого особистого життя.

5.     Не відгороджуйте дитину від своїх обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

6.     Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитися вами.

7.     Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

8.     Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

9.     Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.

10.         Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів.

11.            Звертайтеся до родин, у яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

12.          Пам’ятайте, що дитина коли – небуть  подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до самостійного життя. Говоріть з нею про майбутнє.

 

                Пам’ятка батькам 

Цілком очевидно, що сім’я має двосторонній вплив на спосіб життя молодої людини. З одного боку, сім’я виступає захисним чинником, що перешкоджає появі та розвитку шкідливих звичок, з іншого, – особливим чинником, що стимулює розвиток шкідливих звичок у дітей.

Захисні чинники найбільше проявляються тоді, коли:

                         між членами сім’ї існують добрі, відверті стосунки;

                         виховання дітей передбачає прояв душевного тепла, виключає постійні ультимативні претензії;

                         батьки вірять у життєві успіхи дітей, проявляють високі батьківські очікування;

                         діти, з одного боку, включені до прийняття сімейних рішень, а з іншого, – мають свої власні завдання стосовно інших членів сім’ї;

                         стосунки між батьками базуються на взаємній повазі, підтримці, взаєморозумінні;

                         ставлення батьків до дітей базується на реальній зацікавленості, увазі до їхніх проблем і не обмежуються тільки розмовами, а проявляються безпосередньо участю в різних аспектах життя дітей.

Негативний вплив сім’ї на спосіб життя дітей насамперед пов’язаний із внутрішньою кризою у сім’ї:

                         сімейною дезорганізованістю, яка призводить до того, що сім’я перестає вирішувати навіть елементарні проблеми утримання дитини;

                         сімейними конфліктами, які є причиною різних стресів у дітей;

                         проявом насилля ( фізичного, психічного, сексуального );

                         відсутністю почуття любові та взаєморозуміння між членами сім’ї;

                         наявністю шкідливих звичок ( алкоголізм, наркоманія тощо ) серед членів сім’ї;

                         невимогливістю та непослідовністю санкцій стосовно проявів шкідливих звичок для здоров’я дітей, слабка дисципліна в сім’ї;

                         нереалізованим очікуванням стосовно розвитку й успіхів дитини. Вам, молодим батькам, потрібно об’єктивною інформацією запобігати деяким ризикам для здоров’я своїх дітей.

Але стосовно таких ризиків, як куріння, алкоголізм, наркоманія, саме батьки можуть стати реальним джерелом знань.

Тому, шановні батьки, назавжди відмовтеся від скептичного ставлення до сучасної молоді, цікавтися її проблемами , інтересами, запитами,смаками тощо, обговорюйте їх із своїми синами та доньками, учіть їх розрізняти, що у молодіжному житті – позитивне, а що варте осуду.

Сучасними дітьми важко керувати, адже їм доступно скільки засобів різної інформації, в т. ч. шкідливої. Навіть якщо вашим девізом життя стануть Франкові слова – " кетрег Ііго ( завжди учень ), за всім не встигнете, всього не вивчете, у чому ваші діти будуть більш поінформовані, ніж ви. Але у вас є життєвий досвід, є міцна моральна платформа ( якщо вона є), підтверджена вашим сімейним життям, є ваш батьківський авторитет – і цього достатньо, щоб ваші діти, ваші дорослі діти прислухалися до батьківських порад і керувалися ними.

Бажаю Вам щастя і процвітання в сім’ях, успіхів у вихованні дітей, основою таких є і буде здоровий спосіб життя.


Батькам майбутніх першокласників. 

Роль сім'ї в розвитку мовлення дитини

 

Фізичне, психічне та інтелектуальне виховання дитини починається в ранньому дитинстві. Усі навички, в тому числі правильного мовлення, формуються в сім'ї. Мовлення дитини формується на прикладі мовлення рідних та близьких їй людей: матері, батька, дідуся, бабусі, старших сестер та братів. Існує думка про те, що мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального втручання та допомоги дорослих, начебто дитина сама, поступово оволодіває правильною вимовою. Насправді ж, невтручання в процес формування дитячого мовлення,  майже завжди стає причиною відставання в розвитку. Мовленнєві недоліки, що з'явилися в дитинстві, з великими труднощами переборюються в наступні роки. Саме тому важливо, щоб у родині були створені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб маля чуло правильне, чітке мовлення, на прикладі якого формуватиметься його особисте.

Недоречно і навіть небажано говорити з малюком його ж мовою, повторюючи спотворені слова (дитина часто чує «диви» замість «дивись», «маєнький» замість «маленький», «мольоцько» — «молочко» тощо), це може гальмувати розвиток мовлення.

Особливо чітко потрібно вимовляти незнайомі, нові для дитини, а також багатоскладові слова. Звертаючись безпосередньо до дитини, ви спонукаєте її до відповіді, а вона уважно прислухається до вашого мовлення.

Батьки повинні привчати дитину дивитися прямо на того, хто говорить, тоді вона полегшено перейме правильну артикуляцію.

Використана література 

Довбик Т.Роль сімї в розвитку мовлення дитини. Логопедична робота в дитячому садку/Упоряд. Г.М.Лисенко.-К.: Шк.світ,2011.-120 с.

Причини затримки мовлення

Перша причина. Домінування процесу розуміння мовлення співрозмовників пригнічує процес активної мовленнєвої діяльності дитини. Вона здатна показати рукою, вказати поглядом, поворотом голови безліч речей, про які її запитують, правильно виконати вказівки дорослого. А той очікує від неї появи перших слів, покладаючись на те, що вона розуміє їх, і не переймаючись потребою створення ситуацій предметної дії. Коли малюк активний у різних життєвих проявах, зацікавлено та з розумінням слухає дорослого, то зрештою він заговорить. Це, найімовірніше, буде «прорив» мовленнєвої активності, що приємно здивує тих, хто поруч із ним.

Друга причина. Етапи оволодіння дитиною словами-назвами тривалий час є незмінним. Дорослі просто називають предмети та об'єкти, які викликають у неї інтерес, і зовсім не пояснюють їхніх ознак та властивостей, не показують, як можна діяти з ними. Розповіді, бесіди, читання творів художньої літератури, спільні ігри з малюком лише поодинокі.

Третя причина. Батьки вважають, що прояви їхньої любові забезпечать повноцінний мовленнєвий розвиток дитини, і вживають лагідні слова до неї протягом перших двох років. Вони не усвідомлюють, що суто емоційне спілкування (як вид діяльності) має домінувати значно коротший відтинок часу.

Четверта причина. Велика кількість іграшок, яких у дитини стає дедалі більше, захоплює її. Дитині досить звичайного маніпулювання ними, причому вона проявляє лише звукову активність. Задоволені й дорослі, вважаючи, що малюк уже здатний бавитися сам, не набридає їм, і що з окремих звуків неодмінно вийдуть слова.

П'ята причина. Поява дитячих слів — цілком закономірний процес. Дитина ще не здатна вимовити слово так, як воно звучить в устах дорослого. Розвиненість м'язів її артикуляційного апарата ще не досконала, що й призводить до спотворення, заміни, пропусків звуків. Дитячий же варіант слова розчулює, захоплює дорослих і вони, щоб продовжити свій емоційний стан чи викликати таку саму втіху у знайомих чи родичів, вживають це слово у власному мовленні. Тож дитина має спотворений зразок для наслідування і не відчуває потреби в удосконаленні своєї звуковимови.

Шоста причина. «Зчитуючи» жести, звукокомплекси, міміку дитини, батьки розуміють усе це й ураз задовольняють її потреби. Отже, для неї не актуалізується потреба докладати мовленнєвих зусиль.

Сьома причина. Дорослі переважно доглядають за малюком, а мовленнєвому спілкуванню з ним не надають належного значення та ваги. Його голосові реакції залишаються поза увагою й без відповіді, стимулу до їх активізації та розвитку немає. Отже, збіднене мовленнєве середовище перешкоджає мовленнєвому зростанню дитини. Але ж вона не має іншого способу навчитися говорити, як лише наслідуючи мовлення дорослих.

Використана література

Богуш А.М. Розвиток мови дошкільників.-К.: Рад.шк., 1985.

Гончаренко С.І. Український педагогічний словник.-К.: Либідь, 1997.

Що провокує стрес у дитини?

Значною мірою відрив від матері, адже мама – це головне, що було у малюка, вірніше , є і буде… Точніше, це просто «три кити», що утримують на собі малюка.

І раптом… раптом мама залишила його. Узяла й «обміняла»на роботу і цим «перекрила кисень». Його неповторна мама у світі знайшла собі якусь роботу і кинула його напризволяще серед жахливої нової обстановки і незнайомих йому дітей , яким немає діла до нього. І щоб у цій новій обстановці протриматись, йому необхідно тут поводитися не так, як удома. Але він не знає цієї нової форми поведінки і через це страждає, боячись, що щось зробить не так. А страх  підтримує стрес, і утворюється хибне коло , яке, на відміну від усіх інших кіл, має точний початок – відрив від матері, розлука з матір’ю.

Отже, розлука – страх – стрес – зрив адаптації – хвороба…Але все це , зазвичай, властиво дитині з важкою або несприятливою адаптацією до дитсадка.

Педагогам, що працюють з дошкільнятами, потрібно не забувати самим і вміти пояснити батькам, що існує прямий зв’язок між адаптацією малюка в дитячому колективі та його «історією розвитку».

Наведемо анамнестичні фактори ризику, що ускладнюють адаптацію дитини до дошкільної установи.

1. До пологів (антенатальні фактори)

- Токсикоз I і  II половини вагітності.

- Гострі та інфекційні захворювання матері в період вагітності.

- Загострення хронічних захворювань матері в період вагітності.

- Прийом лікарських препаратів мамою під час вагітності.

- Стресові ситуації у матері в період вагітності (конфлікти на роботі, у сім’ї, сумні вболівання).

- Вплив професійних шкідливих факторів на матір у період вагітності.

- Часте вживання алкоголю батька перед вагітністю матері.

- Паління матері в період вагітності.

2.     Під час пологів (інтранатальні фактори)

- Ускладнення в пологах.

- Наявність асфіксії різного ступеня тяжкості.

- Травма під час пологів.

- Хірургічні втручання під час пологів. Несумісність резус – фактором в матері й дитини.

3.     Після пологів (постнатальні фактори)

- Недоношеність або перекошеність дитини.

- Велика маса тіла (вага більше 4 кг).

- Хвороба у перший місяць життя.

- Вживання алкоголю та паління матір’ю під час грудного вигодовування.

- Штучне вигодовування дитини.

- Фонові захворювання у дитини (рахіт, діатез, гіпотрофія, анемія)

- Часті ГРВІ, гострі інфекційні захворювання у дитини до трьох років.

- Наявність хронічних соматичних і вроджених захворювань (пієлонефрит, вроджений порок серця).

- Затримка нервово-психічного розвитку.

- Незадовільні матеріально-побутові умови життя.

- Відсутність загартовувальних заходів

- Невідповідність домашнього режиму режимові в новому для дитини дошкільному закладі.

- Конфліктні стосунки в сім’ї.

- Відсутність батька або матері у дитини.

- Неправильне виховання дитини в сім’ї: гіперопіка, гіпоопіка.

Використана література

1.     Психологічна газета №11 червень 2005. -31 с.

2.     Таємниці адаптації. Психологічні особливості дітей дошк. віку. Третій рік життя/ О.С.Нурєєва, З.І Шейнфильд.-Х.: Вид група "Основа", 2007.-160 с.

Пошук
Освіта Путильщини
Відділ освіти Путильської районної державної адміністрації
  • Путильська районна організація профспілки працівників освіти
  • Путильський РЦДЮТ
  • Cамаківська ЗОШ І-ІІІ ст.
  • Шепітська ЗОШ І-ІІІ ст.
  • Яблуницька ЗОШ І-ІІІ ст.
  • Путильська ЗОШ І-ІІІ ст.
  • Киселицька ЗОШ І-ІІІ ст.
  • Путильська гімназія
  • Підзахаричівський НВК
  • Cелятинська ЗОШ І-ІІІ ст.
  • Мариничівський НВК "Родина"
  • Фошківський НВК
  • Cелятинський ДНЗ "Гуцулятко"
  • Селятинська ЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів.
  • Конятинський ДНЗ
  • Киселицький ДНЗ
  • Яблуницький ДНЗ
  • Розтоківська ЗОШ І-ІІІ ст.
  • Плосківська ЗОШ І-ІІІ ст.
  • Путильський ДНЗ
  • Усть-Путильський ДНЗ
  • Дихтинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів
  • Наші фото
    Календар
    «  Серпень 2018  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
      12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    2728293031
    Архів записів
    Друзі сайту
    Селятинська ЗОШ-інтернат І-ІІІ ст. Неофіційний сайт села Селятин Graffiti Decorations(R) Studio (TM) Site Promoter
  • Селятинський ДНЗ "Гуцулятко"
  • Селятинська ЗОШ І-ІІІ ступенів
  • автор сайту Гайдеєв С.Г. © 2018

    Створити безкоштовний сайт на uCoz