Рекомендації щодо організації та проведення авторських
дидактичних ігор з розвитку українського мовлення 
Кожна дидактична гра з розвитку українського мовлення,
яка пропонується у цій частині забезпечує досягнення мети, яка полягає в тому,
щоб надати можливість дошкільнику зробити перші кроки у світ спілкування
українською мовою у повсякденні ( чую –
розумію – розмовляю ) – формування іншомовної комунікативної компетенції в
умовах двомовності.
Кожна дидактична гра одночасно вирішує такі мовні
завдання – фонетичні, лексичні, граматичні та завдання з розвитку зв’язного
мовлення. Організуючи мовну дидактичну гру педагог планує ті завдання, на яких
є необхідність акцентувати увагу насамперед, наприклад:
·
закріплювати,
розширювати чи уточнювати знання лексичних одиниць чи граматичних структур;
·
підготовка
артикуляційного апарату до вимови звуків та звукосполучень української мови ( читання скоромовок, віршиків, проведення
ігор та вправ на звуконаслідування );
·
словникова
робота ( повторення лексики, монологи –
бесіди та розповіді за картинкою, описові розповіді ).
Це залежить від таких обставин:
·
рік
навчання української мови ( І, ІІ, ІІІ );
·
яка
обирається організація форма навчання (
колективна, індивідуальна, групова );
· врахування
вікових та індивідуальних особливостей дітей. Організуючи діяльність з розвитку
українського мовлення продуктивними є такі види роботи, як вивчення віршиків та
пісень, хоровий та сольний спів й декламація, інсценування коротких розповідей ( віршів, пісень, казок ), ігри (
рухливі, тематичні, творчі), робота з фланелеграфом, робота
над діалогом, слухання розповіді педагога за картиною ( без опори на картинку ) та ін.
Методичні рекомендації для вихователів 
1.
Організація
навчально – виховного процесу у різновікових групах здійснюється відповідно до
Закону України " Про дошкільну освіту ” і спрямована на реалізацію основних завдань дошкільного
навчального закладу.
2.
Вихователь,
організовуючи навчально – виховний процес у різновіковій групі, повинен чітко
уявляти зміст, мету, які застосовує в роботі,
добре володіти методикою проведення занять з дітьми в різновіковій
групі.
3.
Педагог
повинен залучати кожного вихованця групи, незалежно від віку, до активної
участі у навчально – освітньому процесі, роботи його повноцінним членом колективу,
сприяти оволодінню знаннями, уміннями і навичками дітьми усіх вікових груп.
4.
Вихователь
повинен тримати в полі зору усіх учасників педагогічного процесу, забезпечувати
атмосферу психологічного комфорту кожного вихованця, прилучати дітей до
створення соціокультурного простору.
5.
У
різновікових групах використовують фронтальні, групові та індивідуальні форми
організації педагогічного процесу, які дозволяють по різному будувати взаємини
педагога з дітьми та дітей між собою.
6.
Провідною
формою організованої навчальної діяльності в різновіковій групі залишаються
заняття ( комплексні, комбіновані,
спільні ) з різних розділів програми, які проводяться в першу половину дня;
заняття з продуктивної діяльності можна проводити в другу половину дня.
7.
Освоєння
завдань у різновіковій групі вирішується за допомогою 2 груп навчальних
засобів:
·
навчання
під безпосереднім керівництвом педагога;
·
за допомогою дидактичних ігор та дидактичних
матеріалів ( самостійна робота дітей ).
8.
Спілкування
— один з провідних видів діяльності у
дошкільному віці, тому створення умов має велике значення для гармонійного
спілкування дітей у різновіковій групі. Особливо важливе індивідуальне
спілкування дітей, насамперед, з молодшими дітьми.
9.
Успішна
організація навчальної діяльності можлива за умови залучення помічника
вихователя та керівників гуртків.
10.
Бажано
уникати ситуацій, коли складний для сприймання матеріал подається для всіх
вікових груп. Важливо правильно визначити програмовий матеріал з погляду його
сумісності.
11.
Матеріал,
підготовлений до заняття, має містити спільні елементи для дітей усіх підгруп,
що дає змогу об’єднати вихованців для проведення ігор, відгадування загадок,
виконання певних завдань.
12.
Самостійні
завдання продумуються і готуються педагогом заздалегідь.
13.
Організація
самостійної роботи дошкільнят потребує наявності великої кількості
роздавального матеріалу з кожного розділу програми.
14.
Об’єднуючи
заняття слід враховувати рівень і можливості дітей, рівень їх самостійності.
15.
Вихователь
сам визначає, які заняття він проводить окремо, а які об’єднує.
16.
Дидактична
гра, як форма організації навчання, має особливе значення для підвищення
ефективності педагогічного процесу в умовах різновікової групи, тому що дає
змогу використовувати фактор самонавчання та взаємонавчання.
17.
Заняття
з фізкультури та музики доцільно проводити по підгрупах, а 1 раз на тиждень –
спільне.
18.
Педагогові
треба добре продумати, як найдоцільніше поє спільні ігри, спостереження, працю
молодших і старших з тими видами діяльності, які переважають у роботі з дітьми
одного віку.
19.
При
підготовці та проведенні музичних розваг та музично театралізованих свят
педагог повинен враховувати вікові та індивідуальні особливості, засоби його
втілення мають створювати сприятливі можливості для реалізації та розвитку
здібностей кожної дитини.
Спостереження, екскурсії та
валеологія
І. В перший день кожного місяця розповісти дітям, чому
він так називається. Впродовж місяця вивчити про нього вірші, загадки,
прислів’я, приказки, прикмети.
ІІ. В перший день кожної пори року ознайомити дітей з
календарем природи та правилами його ведення.
ІІІ. В кінці кожного місяця або кожного кварталу
проводити бесіди за малюнками в календарі.
ІV. 1 – 2 рази у квартал проводити перегляд альбомів:
а) пори року;
б) птахи;
в) дерева;
г) квіти;
д) домашні та дикі тварини;
е) праця колгоспників.
Вчити про них вірші, загадки, розповідати легенди.
V.
Працю на природі проводити відповідно до сезону: згрібати листя, розчищати
снігові доріжки, підпушувати землю на вулиці та у вазонах з квітами, поливати
рослини, прополювати грядки, квітники, перекопувати землю тощо,
1. Зібрати врожай, розглянути його, перекопати грядки.
2. Під час прогулянки вчити дітей визначати стан погоди.
Наприклад: "
Небо прозоре, блакитне по ньому пливуть легенькі хмаринки ”. Або: " Небо сьогодні сіре, хмари важкі, низькі. Вони нависли
над землею ”.
Хмари бувають: купчасті або дощові, пірчасті ( вигляд білого пір’я, не закривають сонця );
високо мареві ( вкривають небо суцільним
покривалом сірого або блакитного кольору ).
Розповісти про те, як і чим ми дихаємо. Куди потрапляє
повітря, як потрібно правильно дихати. Відчувати та розрізняти чисте ( прозоре ) та забруднене повітря,
провести досліди.
3. Оглянути у куточку природи пеларгонію і колеус. Чим
відрізняються рослини? Пояснити, як потрібно доглядати: пеларгонія –
світлолюбна рослина, узимку не потребує багато води, колеус – теж світлолюби
вий, але поливати треба щедро. Чи добре бегонії коли вона стоїть на сонці?
Зробити висновок, що різні рослини вимагають різних умов.
4. Повести дітей на найближчу ділянку, де багато
дикоростучих рослин. Показати блекоту й дурман, розповісти, чим шкідливі ці
рослини. Звернути увагу, що навколо цвіте ще багато квітів, у траві цвіркають
коники, бджоли, джмелі. Чим корисні джмелі, бджоли.
5. Звернути увагу, як красиво цвітуть сальвії, з чим
можна порівняти цвітучу сальвію? Перекопати грунт у квітнику. Пояснити, чому
рослинам потрібний м’який грунт? Розповісти, чим підживлюють грунт і для чого?
6. Періодично порівняти роботу дітей у куточку природи і
в їхній присутності оцінювати працю.
7. Учити дітей складати букет. Які кольори краще
поєднати? Розповісти, чому в букетів не повинно бути багато квітів. Як
розмножуються жоржини, айстри.
8. Провести спостереження за птахами. Чому так багато
птахів зібралося в одному місці? Знати назви перелітних птахів.
9. Розглянути квіти у квітнику. Які квіти найрясніше
цвітуть. Пригадати різне насіння. Зібрати насіння квітів.
10. Знати кімнатні квіти:
герань,пеларгонія,колеус,плющ,кімнатний клен.
11. Оглянути ділянку дитячого садка. На яких деревах
з’явилося жовте листя? Що станеться пізніше з листям? Перевірити, як діти
вміють розрізняти дерева.
12. Оглянути кущ калини. Помилуватися її червоними
ягодами, схожими на намисто. Чи можна їсти ягоди калини? Розповісти, що вони
мають лікувальні властивості. Вивчити вірш.
13. Провести спостереження за життям павука, Чому так
багато літає павутиння? Хто сидить на павутині? Розповісти: восени багато
маленьких павуків, вони розселяються, перелітаючи на маленьких павутинках. Яку
користь приносять павуки? Як треба до них ставитись.
14.Зібрати насіння дикоростучих рослин. Розповісти, що
ним можна підготувати птахів узимку. Воно поживне. Розповісти, що насіння
лопуха має гачки і чіпляється до одягу. Лопух лікарська рослина. З його коріння
роблять мазь, яка швидко загоює рани. Підвести до висновку: рослини мають
велике значення для птахів, тварин і людей.
15. Спостереження у квітнику. Ознайомити з чорнобривцями,
петунією, сальвією. Якого вони бувають кольору? Як пахнуть? Розповісти, що ці
квіти довго цвітуть, прикрашають квітник. Зібрати насіння. Пересадити
чорнобривці в горщик, занести у групу і розповісти про них легенду.
16. Порівняти спів пташок тепер і весною, на початку
літа.
17.Спостереження з батьками вечірнього салюту. ( День визволення, День перемоги.)
18. Розгляд грибів. Намалювати їх паличкою на піску.
19. Розгляд ягід калини. Розповісти легенду про рослину
та про її лікувальні властивості.
20. Екскурсія до водойми. 
| 
